Легенда "Леді Вежа", представлена Любченко Оленою Дмитрівною на конкурсі “Дивомандри. Україна - легенд та міфів країна”, що ініційований телеканалом ПЛЮСПЛЮС з 1 вересня по 15 жовтня 2021 року, посіла почесне місце у топ-25 легенд зі всієї України.
Мапа дивомандрів та топ-25 міфів та легенд
КЗ "НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія №6 Вінницької міської ради": легенда "Леді Вежа"
Легенда "Леді Вежа"
Невимовно захоплюючий та повчальний світ легенд. Кожна країна береже свої безцінні перлини, передаючи від покоління до покоління. Будь-яке місто пишається своїми писемними скарбами. І наша Вінниця – чарівна фея у калейдоскопі світового сьогодення та дбайлива й надійна скарбниця перлин минулого…
Захоплюючі краєвиди мальовничої батьківщини ваблять зір. Бог щедро обдарував нашу землю принадами, а історія рідного краю багата на немеркнучі з часом славетні сторінки. Ми свято оберігаємо пам`ять про героїчні події і одвічне прагнення волелюбного народу до щасливого життя.
Без минулого немає майбутнього. Прислухайтесь до голосу віків…
Ще з сивої давнини у чудовому куточку неньки-України, на березі мальовничої ріки Буг, оповитої блакитними серпанками, у барвистому квітучому пишнотрав’ї хизувалася своєю неповторною красою, ніби колоритна писанка – хатина. У цій хатині проживали гостинні та хазяйновиті господарі. Саме так ведеться в нас з давніх-давен: гостинністю славиться наша земля. І мали вони двох чарівної вроди доньок – Вишеньку й Вінничку. Дівчата зростали, як ті вишеньки рум`яні, мов весняні квіти – ніжні та тендітні. Були вони до людей привітні. А коли виросли, закохалися у двох красенів братів- риболовів.
Одружилися і побудували собі зрубові оселі один напроти іншого: обранець Вишеньки на правому березі, а Віннички – на лівому. Згодом усі разом спорудили незнаної краси міст. На розлогих берегах ріки посадили верби, тополі, вишні, горобину та пишну калину.
Минав час… Сім`ї були дуже працелюбними. Хазяйнували на славу: і рибалили, і займалися бджільництвом, і вирощували різну городину, і висаджували плодові дерева та веселкові квіти… І все було б добре, якби не засуха…
Вежа вийшла дуже красива: висока, могутня, таємнича та напрочуд приваблива. З чотирьох сторін купольної башточки вона красувалася величезними годинниками… Тут, біля її стін, на розлогих лавах, любили відпочивати Вишенька і Вінничка зі своїми великими родинами.
Тік-так… Відчеканює час годинник. Тік-так, тік-так… Пролітають секунди, хвилини, години… Тік-так, тік-так, тік-так… Минають роки, десятиліття, століття…
І сьогодні, велична столітня красуня зачаровує гостей та жителів міста. Мабуть, у неї є свої секрети… про які ми поки що не знаємо. Тік-так, тік-так, тік-так… І сьогодні годинник на вежі, Вінницький «Біг-Бен», відраховує швидкоплинність нашого барвистого буття… Тік-так…
Тік-так… Цінуймо кожну мить! Вона неповторна..
